Історія виникнення ливарного виробництва сягає корінням у далеко минуле. Тепер уже невідомо, коли людині вперше вдалося розплавити метал і остудити його в заздалегідь заготовленій металевій плашці. Про це був подарунок богів чи таїнство, підглянуте у природи – теж невідомо.

Але достеменно встановлено, що перші знахідки вчених, що підтверджують освоєння лиття стародавніми, датуються шостим – п’ятим тисячоліттям до нашої ери. Найдавніші підтвердження існування ливарних виробництв було знайдено у Китаї та Туркменії.

Уміння плавити метал змінили кам’яний вік ерою металів. Спочатку люди не могли привести його в рідкий стан, а лише нагрівали до ступеня м’якості, при якій він піддавався ковці. Ця методика існувала досить довго, зберігся він і до сьогодні. Але головним його недоліком була неможливість серійного виробництва. Він не давав можливості швидко отримати велику партію продукції. Це були поодинокі екземпляри, так званий штучний товар.

З освоєнням лиття все змінилося. Хоча використання чистих металів значно ускладнювало процес. Але створення сплавів вирішило проблему надмірно високих температур розплаву, що збільшило коефіцієнт рідинної плинності.

Склад першого сплаву ймовірно обмежувався з’єднанням міді та срібла, виливки з нього легко деформувалися. Міцне лиття вперше з’явилося в Грузії, де великі були запаси миш’якових руд. Що дозволяло при плавленні міді додавати в неї миш’яковисту сировину. А з ІІ тисячоліття до н. е. замість бронзи почали застосовувати олово.