Бронза – це сплав міді з оловом, з переважанням першого з цих металів. Перші вироби цього матеріалу датуються трьома тисячоліттями до зв. е. Набагато пізніше Бронзу стали виробляти за допомогою добавки олова в мідь та інші метали. У давнину сплав використовувався у виробництві зброї та знарядь праці, прикрас, монет та дзеркал. У середні віки значний обсяг матеріалу йшов на виливок дзвонів.

Сьогодні бронза дуже поширена в сучасному машинобудуванні, авіації та ракетній техніці, суднобудуванні та багатьох інших галузях промисловості.

Властивості бронзи

Бронза має властивість окислюватися на повітрі швидше за металеву мідь, покриваючись зеленуватим нальотом окису, як і будь-які інші предмети, відлиті з цього сплаву, колись знайдені під землею в результаті археологічних розкопок. Крім того, у бронзовому сплаві частіше присутні інші домішки: залізо, свинець, миш’як та деякі інші. Зміст цих елементів зумовлений наслідком неналежного очищення сирих матеріалів, в процесі переплавки, або вони спеціально введені в сплав для надання йому певних якостей і зменшення його вартості.

Співвідношення міді та олова 4:1 бронза набуває жовто-червоного кольору, зберігаючи при цьому відповідний першому металу ступінь в’язкості та тягучості. Додавання олова підвищує твердість міді, при цьому вона стає більш легкоплавкою, але в той же час і крихкою, а колір переходить в сталево-сірий відтінок. Тому, щоб не погіршити властивості сплаву, не варто допускати вміст олова в бронзі понад граничні 25%. Червоний та жовтуватий відтінок сплав набуває, якщо до нього додати цинку. Домішка цього елемента у невеликих кількостях (до 2%) збільшує здатність бронзи ретельно заповнювати форми під час лиття, а також скорочує схильність до формування раковин.