Пайка являє собою процес міцного, нерухомого і герметичного з’єднання методом змочування поверхонь металу рідким складом з подальшою його кристалізацією. Такий спосіб обробки металу був відомий ще в давнину. Завдяки йому стає можливим поєднувати як метали з іншими металами, так і метали з неметалами.

Для з’єднання металевих деталей при паянні застосовується сплав, званийприпоєм. Чаще застосовуються як чисті метали, так і їх сплави. Для якісного результату припій повинен мати цілий комплекс особливих властивостей. Важливо, щоб метал володів відмінною змочуваністю по відношенню до деталей, що з’єднуються, для забезпечення між ними міцного контакту. Крім того, температура плавлення даного елемента повинна бути значно нижчою порівняно з паяною деталлю.

На сьогоднішній день відомі 2 види паяння:

• Низькотемпературна пайка передбачає використання матеріалів з температурою плавлення менше 550°С, а як обладнання застосовуються електропаяльники та газоповітряні пальники.
• При  високотемпературної пайці в хід йдуть метали з температурою плавлення понад 550°С, а також пальники, що функціонують на суміші ацетилену, бутану або пропану з киснем.

Види припоїв

Олов’яно-свинцеві припої  вживаються набагато частіше через здатність до легкого плавлення. Щоб надати деякі властивості сплаву до нього можуть додаватися інші елементи. Оскільки такий вид припоїв відрізняється відносно невисокою міцністю, його використовують для з’єднання деталей, що піддаються значному навантаженню або контактують з високими температурами.

Тугоплавкі припої застосовуються в промисловій пайці твердих металів. До їх складу, як правило, входять мідь, срібло, нікель або магній. Вони відрізняються міцністю та високою температурою плавлення, тому він незамінний для спаювання металів зі значною температурою плавлення.